Афганістан наш біль...

Обговорення всіх тем пов'язаних з містом Бершадь форум Бершадський район.

Модератори: bershad, Korespondent

Афганістан наш біль...

Повідомлення dragan » 10 лютого 2011 11:36

15 лютого –чергова річниця виведеня військ з Афганістану
21 травня 1984 року у село Флорине, до родини Наталії Андріївни та Івана Пилиповича Ободнюків надійшла похоронка. «С прискорбием извещаем вас, что младший сержант Ободнюк Василий Иванович, выполняя боевое задание, верный воинской присяге, проявив стойкость и мужество, погиб 13 мая 1984 года».
Коли Василя привезли у цинковій труні додому, то батько Іван Пилипович зламав її, аби переконатись, що саме його сина привезли з Афганістану. Коли відкрили, то побачили, що у Василя в роті і в кулаці був пісок. Коли я навчався у Флоринській середній школі, то був на тому похороні. Чомусь мені запам’яталось, що люди дуже неохоче, пошепки озираючись навкруги говорили, що ховають хлопця- афганця. На похороні говорили, що спочатку військові які супроводжували труно, не давали дозвіл відкрити. Батьки таки вмовили. Тіло загиблого Василя було обмито і одягнуто в нову одежу. Багато односельчан прийшло провести в останню дорогу Василя. На його честь було перейменовано вулицю Колгоспну на Ободнюка. У школі у якій навчався Василь, створено музей. Донині там зберігається його атестат зрілості за 9 клас, у якому не має жодної трійки. Поруч військовий квиток молодшого сержанта механізованої піхоти В. Ободнюка. Все що він встиг зробити- це після закінчення десятирічки, вступити до Вінницького ПТУ № 7. У вересні 1982 року був призваний до лав Радянської армії. В лютому 1983 року, був направлений до Афганістану.
Як пригадують шкільні товариші Василя, то він любив художню літературу, писав вірші, але соромився їх показувати. Був скромним і відповідальним.
Про проходження строкової служби майже нічого не відомо. Мати Василя, - Наталія Андріївна пригадує, коли він був в Ашхабаді, то іще писав листи, а коли перевели до Кабулу- листування припинилось. 13 травня 1984 року, виконуючи чергове бойове завдання з ремонту лінії електропередачі, молодший сержант В.Ободнюк, разом із товаришами потрапив у душманську пастку. Зав’язався бій…
На честь Василя Ободнюка, у його рідному селі було назване поле. На краю дороги встановлено пам’ятний знак. Кожен рік туди приходять місцеві школярі, аби вшанувати пам’ять героя- земляка. Відійшов у вічність батько Василя – Іван Пилипович. Мати Наталія Андріївна на старість років отримує 180 гривень допомоги за загиблого сина. Безглуздна війна забрала у неї сина, і до віку залишила душевну рану. Вже 26 років мати молиться Богу за упокій душі Василя. Господи упокой його душу. Амінь!
Олександр Драган,
редактор газети «Слово Боже – УПЦ»
село Флорине.
Приєднані файли
AFG_AK_026.jpg
AFG_AK_026.jpg (93.85 Кб) Переглянуто 1657 разів
Аватар користувача
dragan
Патріот міста Бершадь
Патріот міста Бершадь
 
Повідомлень: 118
З нами з: 06 січня 2008 11:34

Повернутись до ОСНОВНИЙ БЕРШАДСЬКИЙ ФОРУМ БЕРШАДЬ ФОРУМ

Хто зараз онлайн

Користувачі, які зараз переглядають цей форум: Немає зареєстрованих користувачів